Бригада сексуально-репродуктивного здоров’я лікарів Центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Харківської області приймає пацієнток у віддалених селах і містечках. Проєкт діє майже чотири роки: перший виїзд відбувся до звільненої Балаклійської громади в листопаді 2022 року.
Понад три чверті медзакладів області потрапили під російські обстріли. У регіоні бракує 33% лікарів і 30% молодшого медперсоналу. Транспорт у багатьох громадах обмежений, дороги небезпечні через ризик обстрілів. Для людей без власного авто візит до спеціаліста часто стає окремим випробуванням, тож жінки відкладають профілактику або роками не звертаються до гінеколога.
«У деяких місцях у різних районах дороги в жахливому стані. Візьмемо Лозівський район: там важка логістика. Дрібні села розташовані далеко. У жінок старшого віку дуже мінімальна змога виїхати кудись. Громадський транспорт не їздить. Таксі коштуватиме тисячі гривень. Якщо нагальної потреби немає, то ніхто і не поїде до лікарні», — пояснила акушерка-гінекологиня відділення консультативної допомоги регіонального ЦЕМД Ірина Герасименко.
Команда працює в межах гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, за фінансової підтримки Європейського союзу в партнерстві з БО «100% життя». У складі — гінекологи, терапевти-педіатри, медсестри та водії. За потреби долучаються кардіолог, хірург, невропатолог Центру.
Які послуги надають і хто приходить на огляд?
Раніше бригаду неофіційно називали «мобільний пологовий будинок». Медики проводять гінекологічні огляди, профілактику й скерування на подальше лікування, консультують з репродуктивного здоровʼя, планування сімʼї та контрацепції, роблять УЗД і ЕКГ, експрес-тести на гепатити B і C та ВІЛ. Послуги безоплатні й конфіденційні. При загрозі передчасних пологів вагітну скеровують до спеціалізованого закладу.
За інформацією Центру екстреної меддопомоги, протягом 2022–2025 років оглянули 12 416 людей і надали понад 50 тисяч послуг. Серед пацієнтів — 911 дітей. За сім місяців цього року звернулися понад 3 000 людей.
Більшість пацієнток — жінки від 50 років. Молодші й підлітки приходять рідше. Найчастіші причини — порушення циклу, симптоми менопаузи, доброякісні утворення в яєчниках і матці, вагінальні проблеми, поліпи й гіперплазія ендометрію. Як зазначає гінеколог, у більшості випадків діагноз під час огляду ставлять уперше — зазвичай жінкам, які кілька років не були в кабінеті.
«Є жінки, які і 30 років не були на огляді. Наприклад, в однієї пацієнтки ми виявили спіраль, яка простояла приблизно 30 років. Її встановили після аборту, зараз уже таких немає. А потім жінка про це забула. До нас прийшла, бо її турбували виділення. Ми зробили УЗД — побачили. І таке буває.
Але жінки в громадах, в яких ми часто буваємо, уже регулярно приходять: за пів року або рік. Вони вже знають методику наших оглядів. Інколи буває, що літня людина приходить на огляд, щоби просто поспілкуватися», — пояснює Ірина Герасименко.
Виявляють і онкозахворювання, зокрема на занедбаних стадіях рак молочної залози, шийки матки, яєчників, щитоподібної залози. Тоді пацієнток скеровують до профільних закладів.
«Один з випадків, якій мені запамʼятався, стався декілька місяців назад. До мене прийшла 47-річна жінка на профілактичний огляд: без скарг, просто на консультацію. Під час огляду я виявив пухлинне утворення малого таза, яке розцінював як підозру на злоякісне захворювання яєчників. Пацієнтка була здивована та засмучена, бо вона обстежувалася рік тому в одній із громад і все було добре: за описом, у неї не було якихось патологічних змін. Я її скерував на проведення експертного ультразвукового обстеження в обласну лікарню в Харкові. На жаль, підтвердилося онкозахворювання яєчників. Зараз жінка проходить лікування в обласному онкологічному центрі», — розповів акушер-гінеколог відділення консультативної допомоги регіонального ЦЕМД Віталій Кучер.
Вагітні й мами з немовлятами звертаються нечасто. Віталій Кучер пов’язує це з евакуацією, зменшенням кількості вагітностей і тим, що жінки й малеча переважно під наглядом своїх лікарів. Зазвичай ця категорія приходить проконсультуватися.
«На кожному виїзді ми приймаємо приблизно до п’яти–десяти пацієнток молодого віку. Часто мама приходить сама і приводить доньку — навіть просто для профілактичної розмови з лікарем, щоби поставити запитання. Дуже часто саме в розмові з пацієнтом можна піймати ту ниточку, за яку можна розкрутити і багато чого дізнатися, про що пацієнтка сама не розкаже. Підлітки також приходять зі скаргами. Ми бачимо утворення в молочних залозах, ювенільні фіброаденоми. Це не дуже поширена патологія, але ми розуміємо, що рівень стресу підвищує рівень кортизолу й пролактину, що може сприяти появі таких новоутворень у молочних залозах. Також приходять дівчата з болісними менструаціями. Є й ті, хто до 18 років приймає заспокійливі препарати або бореться з панічними атаками», — додав гінеколог.
Куди їде бригада і як записатися на прийом?
Медики працюють на вантажівці DAF: гінекологічне крісло, кольпоскоп, два ультразвукові апарати, кондиціонер і генератор. Приміщення ділиться ширмою: в одній частині знайомляться з пацієнткою й заповнюють документи, в іншій — обстежують. Якщо жінці некомфортно, медсестра і терапевт можуть вийти на час огляду, зауважив Віталій Кучер.
«Коли ми працювали в селі Мурафа, вимкнули електропостачання. Акумуляторів на ультразвукових апаратах вистачає на 30–40 хвилин автономної роботи. Але ми включили генератор і працювали понад п’ять годин автономно. Спека була неймовірною. Ми ввімкнули кондиціонер, щоби в комфортних умовах люди отримували допомогу. Тому наша машина — це дуже великий плюс у роботі», — зауважив лікар.
Маршрути складають за запитами на місцях, логістикою та безпекою. Нині бригада їздить у всі райони області, окрім Купʼянського району і Борівської громади. Найчастіше бувають у Краснокутській, Ізюмській, Барвінківській, Близнюківській громадах. Мобільний кабінет стоїть у громаді п’ять днів, щоб охопити кілька населених пунктів. У зміні — акушер-гінеколог, педіатр-терапевт, медсестра і водій. Графік приблизно з 8:00 до 18:00, за день у середньому 15–20 пацієнтів.
«Бригада їздить за заздалегідь відпрацьованим графіком. Спершу наш керівник Віктор Федорович Забашта комунікує з військовими щодо безпеки. Він нас орієнтує, куди ми можемо їхати, а куди — ні. Тоді ми зв’язуємося з міськими, селищними головами та керівниками центрів первинної медико-санітарної допомоги, домовляємося про місце і час. Вони інформують населення, записують заздалегідь на прийом. Нам дуже допомагають сімейні лікарі. Навіть, якщо вони не їдуть у певне село, бо там небезпечно, вони мають телефони пацієнтів. Ми плануємо графік, щоби не вийшло так: в один день записали 40 людей, а на другий — нікого немає. Також директор допомагає вирішувати питання, де команда ночуватиме після роботи», — розповідає регіональна координаторка мобільної гінекологічної бригади Людмила Гапонова.
Медики мають бронежилети й каски, під час повітряної тривоги за можливості переходять в укриття. Графік виїздів Центр не публікує з безпекових питань. Про наступний прийом можна дізнатися у сімейного лікаря, в органах місцевого самоврядування або на їхніх офіційних сторінках.
Ірина Герасименко розповіла між прийомами в Печенізькій громаді. Медики були там, зокрема, 18 серпня, коли росіяни вдарили по центру селища. Унаслідок обстрілу в Печенігах загинули десятеро людей, поранені були щонайменше 18 жителів.
«Ми буквально на десять хвилин раніше проїхали те місце, де сталася трагедія. Наступного дня приймали пацієнток у Мартовому. Ми думали, що нікого не буде, зважаючи на обстановку. Але люди прийшли. Сьогодні теж були пацієнтки — село Приморське, Чугуївський район. Там мешкає небагато. Одна з жінок розповіла, що в них залишилося 160 жителів із переселенцями», — розповіла лікарка.
Міністерство охорони здоров’я України радить приходити на профогляд до гінеколога раз на рік і проходити скринінги. Деякі онкозахворювання, зокрема рак шийки матки, можуть тривалий час не давати симптомів. МОЗ рекомендує жінкам від 20 років щорічно обстежувати молочні залози, у віці від 20 до 29 років робити ПАП-тест на рак шийки матки, а від 30 до 49 років — тест на вірус папіломи людини. Мамографію після 40 років оптимально проходити раз на два роки, а колоноскопію — раз на пʼять років після пʼятдесятиріччя.
«Хочеться сказати жіночкам, щоби вони не боялися приходити до нас. В огляді лікаря-гінеколога немає нічого страшного. Кожна жінка, яка піклується про себе, повинна робити це раз на рік. Якщо ніяких скарг немає, то раз на два роки. Адже це профілактика вашого здоровʼя. У нас уже налагоджений маршрут. Якщо ми виявили якусь серйозну патологію, ми консультуємо жінку, куди їй надалі звертатися, щоби вона не залишилася на самоті з проблемою. Якщо потрібно, залучаємо місцевих фельдшера або акушерку, сімейного лікаря, щоби надалі вели контроль над пацієнткою. Найголовніше, щоб жінка дійшла до нас, як ми кажемо. А далі — уже наша справа. Коли ми бачимо, що допомогли людині, це надихає працювати далі», — додала Ірина Герасименко.
