Реактивні російські дрони стали новою загрозою для українських міст. Вони швидші, тож часу між тривогою та можливою атакою менше. Понад десять повітряних тривог за добу вже вважають нормою: окупанти вдень і вночі запускають хвилями «Герані».
ППО працює майже безперервно. Рятувальники працюють на виснаження. Під ударом житлові будинки, підприємства, транспорт і склади. Напередодні 1 вересня постало питання, наскільки захищені діти, які повертаються за парти.
Показовим є приклад Харкова — міста за 18 км від ворожих позицій, яке роками живе під постійними атаками. Те, з чим Київ стикається останні тижні, для Харкова є нормою останніх років. Саме тому Рада оборони Харківщини дозволила очне навчання лише в протирадіаційних укриттях.
Прифронтове місто облаштувало школу в метро, а згодом почало зводити повноцінні школи під землею. На початок нового навчального року понад половина харківських школярів отримала можливість вчитися офлайн у захищених просторах. Цей досвід поширився на громади області, а за харківськими проєктами підземні школи почали будувати й в інших містах.
Від метрошкіл до повноцінних укриттів
Улітку 2023 року більшість міст країни готувалася до офлайн-навчання. Восени 2022-го більшу частину області звільнили від окупантів. У Харкові планували змішаний режим у понад 150 школах. У понад сотні закладів уже зробили ремонти й після перевірки ДСНС отримали акти про найпростіші укриття.
У липні 2023 року Рада оборони Харківщини вирішила: для офлайн-навчання потрібні лише спеціалізовані захисні споруди — бункери або протирадіаційні укриття. Тоді міський голова Ігор Терехов заявив, що облаштує школу в метро. 1 вересня 2023 року там пролунав перший дзвоник. За парти сіли 300 дітей. За два місяці класи заповнилися, і місто почало будівництво шкіл під землею.
«Це унікальний проєкт, всі говорили, що з глузду зʼїхав, і батьки не вірили», — 4 вересня 2026 року в інтервʼю джерелу сказав Ігор Терехов. «Я б дуже не хотів, щоб наші діти спускалися на святкування й лінійки в підземні школи, але ми вимушені це робити», — додав він.
1 вересня 2026 року в Немишлянському районі відкрили десяту підземну школу міста. Заклад може прийняти 2,7 тис. учнів з 11 шкіл району. Працюватиме в кілька змін шість днів на тиждень. Усередині є інтерактивні класи, комп’ютерний кабінет, ресурсна кімната, буфет і актова зала на 100 місць. Над будівлею облаштували спортивний майданчик.
«Тут будуть навчатися діти з 11 шкіл цього району, але моє бажання, щоб у нас було хоча б три такі школи у Немишлянському районі. Потреба є, і це при тому, що вже 10 підземних шкіл побудовано», — сказав Терехов.
За його словами, у Харкові 24 захищені локації: 10 підземних шкіл, сім метрошкіл і протирадіаційні укриття радянських часів. Завдяки їм до 53% школярів, які мешкають у місті, можуть навчатися у змішаному форматі. Ще дві підземні школи та дитсадок чекають на фінансування. У Харкові нині близько 90 тис. дітей шкільного віку.
Будівництво підземної школи нині коштує 140–160 млн грн. Першу звели за 84 млн грн. Проєкт Харкова передали Запоріжжю та Херсону.
Перший в Україні підземний дитячий садок відкрили в Пісочині в липні 2026 року. Він розрахований на 260 дітей від трьох до шести років і вже заповнений. Проєкт коштував близько 180 млн грн. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов 4 вересня 2026 року повідомив, що будують чотири підземні садки.
- На 1 вересня в області 25 підземних шкіл: 10 у Харкові й 15 в громадах.
- За партами можуть навчатися близько 50 тис. дітей.
- Будують 13 підземних закладів; п’ять шкіл і один садок планують до кінця року за умови ще близько 400 млн грн.
- Це плюс ще 30 тис. дітей для офлайн або змішаного навчання.
- Щоб охопити всіх дітей у громадах зі статусом можливих бойових дій, потрібно ще 35 шкіл.
«Підземні школи — це наш найнадійніший актив, де діти гарантовано перебувають у безпеці. Це укриття з нуля», — сказав Синєгубов.
Харківщина першою почала зводити підземні лікарні — на базі обласної клінічної лікарні, обласної дитячої лікарні й обласного центру онкології. Планують завершити укриття або підземні відділення до кінця року. Це мають бути простори з діагностикою, палатами, операційними й реанімаціями. Нині жодна з цих лікарень не має бодай якогось укриття. В обласній дитячій лікарні за рік лікують близько 60 тис. маленьких пацієнтів, онкоцентр торік пролікував близько 72 тис. хворих, обласна лікарня для дорослих надає допомогу близько 220 тис. людей на рік.
